Nynorskordboka
avverje
avverja
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å avverjaå avverje | avverjar | avverja | har avverja | avverj!avverja!avverje! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| avverja + іменник | avverja + іменник | den/det avverja + іменник | avverja + іменник | avverjande |
Походження
frå bokmålЗначення та вживання
hindre noko farleg eller trugande i å hende
Приклад
- avverje krig;
- ulukka kunne vore avverja