Nynorskordboka
coitus, koitus
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| ein coitus | coitusen | coitusar | coitusane |
| ein koitus | koitusen | koitusar | koitusane |
Вимова
koˊitusПоходження
frå latin , av coire ‘gå saman’Значення та вживання
Фіксовані вирази
- coitus interruptusavbrote samlege