Nynorskordboka
knutepunkt
іменник середній
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| eit knutepunkt | knutepunktet | knutepunkt | knutepunkta |
Значення та вживання
- punkt der linjer, vegar eller liknande møtest;skjeringspunkt, sentrum
Приклад
- eit knutepunkt for kollektivtrafikken
- stad, aktivitet eller liknande som spelar ei sentral rolle som samlingspunkt;møtestad
Приклад
- festivalen fekk status som knutepunkt