Nynorskordboka
avrette
avretta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å avrettaå avrette | avrettar | avretta | har avretta | avrett!avretta!avrette! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| avretta + іменник | avretta + іменник | den/det avretta + іменник | avretta + іменник | avrettande |
Походження
frå tyskЗначення та вживання
- avlive (ein dødsdømd)
Приклад
- bli avretta i den elektriske stolen
- gjere rett;rette (2, 1) av
Приклад
- avrette golvet