Nynorskordboka
kjekle
kjekla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kjeklaå kjekle | kjeklar | kjekla | har kjekla | kjekl!kjekla!kjekle! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kjekla + іменник | kjekla + іменник | den/det kjekla + іменник | kjekla + іменник | kjeklande |
Походження
av lågtysk kekelen, av ‘kjake’Значення та вживання
Приклад
- kjekle om noko