Nynorskordboka
juks
іменник середній
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| eit juks | jukset | juks | juksa |
Походження
gjennom tysk; frå latin jocus ‘spøk, skjemt’Значення та вживання
- det å jukse (3, 1)
Приклад
- fare med juks
- dårleg arbeid, skrap (2)
Приклад
- selje noko juks