Nynorskordboka
jamre
jamra
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å jamraå jamre | jamrar | jamra | har jamra | jamr!jamra!jamre! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| jamra + іменник | jamra + іменник | den/det jamra + іменник | jamra + іменник | jamrande |
Походження
frå lågtysk eller tysk; jamfør jammerЗначення та вживання
- gje frå seg gråtande eller klynkande lyd av sorg, pine eller liknande
Приклад
- jamre av sorg
Приклад
- jamre over skatten
Фіксовані вирази
- jamre seg
- ynke seg, klynke
- klage si naud;
beklage seg