Nynorskordboka
intrigere
intrigera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å intrigeraå intrigere | intrigerer | intrigerte | har intrigert | intriger! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| intrigert + іменник | intrigert + іменник | den/det intrigerte + іменник | intrigerte + іменник | intrigerande |
Походження
gjennom fransk intriguer, frå italiensk intrigare; av latin intricare ‘gjere innfløkt, forvirre’Значення та вживання
lage intrigar;
bruke list og knep