Nynorskordboka
intonere
intonera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å intoneraå intonere | intonerer | intonerte | har intonert | intoner! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| intonert + іменник | intonert + іменник | den/det intonerte + іменник | intonerte + іменник | intonerande |
Походження
av latin , opphavleg intonare ‘dundre, larme’Значення та вживання
- fastsetje tonen
- byrje eit musikkstykke;stemme i ein song
Приклад
- orkesteret intonerte «Mellom bakkar og berg»