Nynorskordboka
internere
internera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å interneraå internere | internerer | internerte | har internert | interner! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| internert + іменник | internert + іменник | den/det internerte + іменник | internerte + іменник | internerande |
Походження
gjennom fransk interner, av interne, frå latin internus ‘indre’; jamfør internЗначення та вживання
stengje inne;
halde nokon på eit avgrensa område
Приклад
- fangane vart internerte i store leirar;
- han sat internert under mesteparten av krigen