Nynorskordboka
instituere
instituera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å institueraå instituere | instituerer | instituerte | har instituert | instituer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| instituert + іменник | instituert + іменник | den/det instituerte + іменник | instituerte + іменник | instituerande |
Походження
frå latin ‘stille opp, byggje’Значення та вживання
få i stand;
Приклад
- Grunnlova instituerte òg noko nytt som braut med det gamle norske demokratiet