Nynorskordboka
avdekkje, avdekke
avdekkja, avdekka
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å avdekkaå avdekke | avdekker | avdekte | har avdekt | avdekk! |
| å avdekkjaå avdekkje | avdekkjer |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| avdekt + іменник | avdekt + іменник | den/det avdekte + іменник | avdekte + іменник | avdekkande |
| avdekkjande | ||||
Походження
frå bokmålЗначення та вживання
leggje i dagen;
Приклад
- utgravingane avdekte ein gammal buplass;
- avdekkje lygnaren