Nynorskordboka
inklinere
inklinera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å inklineraå inklinere | inklinerer | inklinerte | har inklinert | inkliner! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| inklinert + іменник | inklinert + іменник | den/det inklinerte + іменник | inklinerte + іменник | inklinerande |
Походження
av latin inclinare ‘bøye, halle’Значення та вживання
lage ein spiss vinkel med eit horisontalt plan;
bøye seg