Nynorskordboka
illudere
illudera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å illuderaå illudere | illuderer | illuderte | har illudert | illuder! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| illudert + іменник | illudert + іменник | den/det illuderte + іменник | illuderte + іменник | illuderande |
Походження
frå latin ‘spøkje, narre’, av il- og ludere ‘leike’; jamfør in-Значення та вживання
etterlikne på ein overtydande måte;
framkalle førestilling av røyndom
Приклад
- kokosmasse som illuderer snø;
- han illuderte godt i rolla som mektig konge