Nynorskordboka
hisse
hissa
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å hissaå hisse | hissar | hissa | har hissa | hiss!hissa!hisse! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| hissa + іменник | hissa + іменник | den/det hissa + іменник | hissa + іменник | hissande |
Походження
av lågtysk hitzen, hissen ‘drive fram’; av tysk hitzen ‘hete opp’Значення та вживання
- drive, eggje til å jage eller til å gjere åtak
Приклад
- hisse hunden på nokon
- eggje til kamp eller åtak
Приклад
- hisse nokon til kamp
- vekkje lidenskap;øse opp
- brukt som adjektiv
- hissande rytmar
Фіксовані вирази
- hisse oppfå til å bli opphissa eller oppøst
- ho klarte å hisse opp sjefen
- hisse seg oppbli sint eller oppøst
- han har lett for å hisse seg opp