Nynorskordboka
attestere
attestera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å attesteraå attestere | attesterer | attesterte | har attestert | attester! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| attestert + іменник | attestert + іменник | den/det attesterte + іменник | attesterte + іменник | attesterande |
Походження
latin attestari av ad ‘til’ og testari ‘vitne’Значення та вживання
stadfeste (skriftleg)
Приклад
- attestere ei avskrift