Nynorskordboka
harmonere
harmonera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å harmoneraå harmonere | harmonerer | harmonerte | har harmonert | harmoner! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| harmonert + іменник | harmonert + іменник | den/det harmonerte + іменник | harmonerte + іменник | harmonerande |
Походження
av tysk harmonieren; jamfør harmoniЗначення та вживання
høve godt saman;
stemme overeins;
samsvare
Приклад
- få det nye og gamle til å harmonere;
- fargane i rommet harmonerer ikkje