Nynorskordboka
gravleggje, gravlegge
gravleggja, gravlegga
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å gravleggaå gravlegge | gravlegg | gravla | har gravlagt | gravlegg! |
| å gravleggjaå gravleggje |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| gravlagd + іменник | gravlagt + іменник | den/det gravlagde + іменник | gravlagde + іменник | gravleggande |
| gravleggjande | ||||
Значення та вживання
- leggje ein avliden i grava;
Приклад
- bli gravlagd;
- gravleggje dei omkomne
- i overført tyding: skrinleggje (1), gløyme
Приклад
- gravleggje ein idé
Фіксовані вирази
- der ligg hunden gravlagddette er den den verkelege årsaka;
slik heng det saman