Nynorskordboka
fortene
fortena
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fortenaå fortene | fortener | fortente | har fortent | forten! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fortent + іменник | fortent + іменник | den/det fortente + іменник | fortente + іменник | fortenande |
Походження
frå lågtysk; jamfør for- (2Значення та вживання
vere verdig eller skuldig til
Приклад
- han fortener ein stor takk;
- fortene hjelp;
- sigeren var fortent;
- få straff som fortent;
- dette hadde ho ikkje fortent!
Фіксовані вирази
- løn som fortentstraff eller liknande som ein fortener