Nynorskordboka
forkaste
forkasta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forkastaå forkaste | forkastar | forkasta | har forkasta | forkast!forkasta!forkaste! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forkasta + іменник | forkasta + іменник | den/det forkasta + іменник | forkasta + іменник | forkastande |
Походження
frå lågtysk eller tysk; av for- (2Значення та вживання
ikkje godta;
vrake, avvise, støyte bort
Приклад
- forkaste framlegget;
- kroppen forkasta det transplanterte organet
Фіксовані вирази
- forkaste segom berglag: forskyve seg vertikalt slik at laget brest