Nynorskordboka
forgjere
forgjera
дієслово
розділений інфінітив: -a
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forgjeraå forgjere | forgjer | forgjorde | har forgjort | forgjer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forgjord + іменник | forgjort + іменник | den/det forgjorde + іменник | forgjorde + іменник | forgjerande |
Походження
norrønt fyrirgeraЗначення та вживання
Фіксовані вирази
- forgjere segmisgjere seg, ta feil;
forbryte seg;
ta livet av seg