Nynorskordboka
forfalle
forfalla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forfallaå forfalle | forfell | forfall | har forfalle | forfall! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forfallen + іменник | forfalle + іменник | den/det forfalne + іменник | forfalne + іменник | forfallande |
Походження
frå lågtysk; av for- (2Значення та вживання
- bli dårlegare på grunn av vanstell;gå tilbake;øydeleggjast
Приклад
- la kroppen forfalle;
- huset forfell
- ha frist for betaling;gå ut
Приклад
- betale i god tid før fristen forfell
Фіксовані вирази
- forfalle tilbli avhengig av