Nynorskordboka
forete
foreta
дієслово
розділений інфінітив: -a
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å foretaå forete | foret | foråt | har forete | foret! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| foreten + іменник | forete + іменник | den/det foretne + іменник | foretne + іменник | foretande |
Походження
frå tysk; av for- (2Фіксовані вирази
- forete segete seg sjuk