Nynorskordboka
fordra, fordrage
fordraga
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fordra | fordrar | fordrog | har fordradd | fordra! |
| har fordratt | ||||
| fordreg | har fordrege | |||
| å fordragaå fordrage | fordrag! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fordradd + іменник | fordradd + іменник | den/det fordradde + іменник | fordradde + іменник | fordragande |
| fordratt + іменник | fordratt + іменник | den/det fordratte + іменник | fordratte + іменник | |
| fordregen + іменник | fordrege + іменник | den/det fordregne + іменник | fordregne + іменник | |
Вимова
fårdraˊПоходження
frå lågtysk; av for- (2Значення та вживання
halde ut, tole, like
Приклад
- eg kan ikkje fordra han