Nynorskordboka
flire 2
flira
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fliraå flire | flirer | flirte | har flirt | flir! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| flirt + іменник | flirt + іменник | den/det flirte + іменник | flirte + іменник | flirande |
Значення та вживання
smile eller le, ofte spottande, skadefro eller tåpeleg
Приклад
- ho måtte flire litt av han;
- flire til kvarandre