Nynorskordboka
fire 2
fira
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å firaå fire | firarfirer | firte | har firt | fir! |
| firar | fira | har fira | fir!fira!fire! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| firt + іменник | firt + іменник | den/det firte + іменник | firte + іменник | firande |
| fira + іменник | fira + іменник | den/det fira + іменник | fira + іменник | |
Походження
gjennom lågtysk; frå fransk virer ‘dreie’Значення та вживання
- slakke, sleppe etter;heise ned, la sige, senke
Приклад
- fire seglet;
- fire ned kista;
- fire seg ned i tau
- gje etter, føye seg;slå av
Приклад
- fire på krava
Фіксовані вирази
- ikkje fire/vike ein tommestå fast på standpunktet sitt