Nynorskordboka
emittere
emittera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å emitteraå emittere | emitterer | emitterte | har emittert | emitter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| emittert + іменник | emittert + іменник | den/det emitterte + іменник | emitterte + іменник | emitterande |
Походження
av latin ex ‘ut av’ og mittere ‘sende’Значення та вживання
- sende ut, til dømes elektronar
- ferde ut verdipapir eller pengesetlar