Nynorskordboka
ekstrem 1
іменник середній
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| eit ekstrem | ekstremet | ekstrem | ekstrema |
Походження
gjennom fransk, frå latin extremus ‘ytst’; samanheng med ekstraЗначення та вживання
ytterpunkt (2), absolutt motsetning
Приклад
- innslag frå begge ekstrem av den politiske fløya;
- ho vaklar mellom ekstrema