Nynorskordboka
eigne
eigna
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å eignaå eigne | eignar | eigna | har eigna | eign!eigna!eigne! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| eigna + іменник | eigna + іменник | den/det eigna + іменник | eigna + іменник | eignande |
Походження
norrønt eigna ‘gje til eige’; samanheng med eige (2 og eigenФіксовані вирази
- eigne segvere eigna;
passe (5, 1), høve (2, 1)- boka eignar seg ikkje for barn;
- eigne seg som lærar
- eigne til segta i eige;
ta opp i seg;
tileigne seg