Nynorskordboka
opphøyre
opphøyra
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å opphøyraå opphøyre | opphøyrer | opphøyrde | har opphøyrt | opphøyr! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| opphøyrd + іменник | opphøyrt + іменник | den/det opphøyrde + іменник | opphøyrde + іменник | opphøyrande |
Походження
frå tysk ‘stanse og løfte hovudet for å høyre’Значення та вживання
Приклад
- ordninga vil opphøyre neste år