Nynorskordboka
dulte
dulta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dultaå dulte | dultar | dulta | har dulta | dult!dulta!dulte! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dulta + іменник | dulta + іменник | den/det dulta + іменник | dulta + іменник | dultande |
Походження
av dulleЗначення та вживання
- småtrave;
Приклад
- fjordingen dultar etter ned vegen
Приклад
- dulte til nokon
- i overført tyding: skubbe eller dytte nokon mot ei viss åtferd
Приклад
- styresmaktene bruker stordata for å dulte oss
Фіксовані вирази
- dulte bortigje ein uforvarande (1) puff (3, 1)