Nynorskordboka
dressere
dressera
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å dresseraå dressere | dresserer | dresserte | har dressert | dresser! |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
dressert + іменник | dressert + іменник | den/det dresserte + іменник | dresserte + іменник | dresserande |
Походження
frå fransk ‘ordne’; samanheng med dressЗначення та вживання
lære opp dyr til lydnad eller til visse handlingar
Приклад
- dressere ein hund
- brukt som adjektiv
- dresserte elefantar