Nynorskordboka
divertere
divertera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å diverteraå divertere | diverterer | diverterte | har divertert | diverter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| divertert + іменник | divertert + іменник | den/det diverterte + іменник | diverterte + іменник | diverterande |
Походження
frå latin ‘vende bort’, av di- og vertere ‘vende’; jamfør di- (2Значення та вживання
Приклад
- musikken diverterer og underheld
- brukt som adjektiv
- fire diverterande, underhaldande stykke musikk