Nynorskordboka
distingvere
distingvera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å distingveraå distingvere | distingverer | distingverte | har distingvert | distingver! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| distingvert + іменник | distingvert + іменник | den/det distingverte + іменник | distingverte + іменник | distingverande |
Походження
av latin di- og stinguere ‘prikke, stikke’Значення та вживання
skile eller skilje mellom
Приклад
- å distingvere mellom betalande og registrerte medlemmer