Nynorskordboka
dengje, denge
dengja, denga
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dengaå denge | denger | dengde | har dengt | deng! |
| å dengjaå dengje | dengjer |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dengd + іменник | dengt + іменник | den/det dengde + іменник | dengde + іменник | dengande |
| dengjande | ||||
Походження
norrønt dengjaЗначення та вживання
- gje juling eller bank (3, 2);slå
Приклад
- eg skal dengje dykk, alle saman!
- ho dengde rundt seg
- arbeide med eller forme om ved slag
Приклад
- dengje jern
Фіксовані вирази
- dengje laus påslå hardt til
- dei dengde laus på einannan