Bokmålsordboka
detonere 1
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å detonere | detonerer | detonerte | har detonert | detoner! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| detonert + іменник | detonert + іменник | den/det detonerte + іменник | detonerte + іменник | detonerende |
Походження
av latin de- og tonare ‘tordne’Значення та вживання
eksplodere (1) eller få til å eksplodere
Приклад
- bomben detonerte;
- detonere en mine