Bokmålsordboka
deprimere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å deprimere | deprimerer | deprimerte | har deprimert | deprimer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| deprimert + іменник | deprimert + іменник | den/det deprimerte + іменник | deprimerte + іменник | deprimerende |
Походження
gjennom fransk; fra latin de- og premere ‘trykke’Значення та вживання
gjøre nedtrykt;
jamfør deprimerende og deprimert
Приклад
- ikke la seg deprimere