Bokmålsordboka
dekode
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dekode | dekoder | dekoda | har dekoda | dekod! |
| dekodet | har dekodet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dekoda + іменник | dekoda + іменник | den/det dekoda + іменник | dekoda + іменник | dekodende |
| dekodet + іменник | dekodet + іменник | den/det dekodede + іменник | dekodede + іменник | |
| den/det dekodete + іменник | dekodete + іменник | |||