Bokmålsordboka
degge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å degge | degger | degga | har degga | degg! |
| degget | har degget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| degga + іменник | degga + іменник | den/det degga + іменник | degga + іменник | deggende |
| degget + іменник | degget + іменник | den/det deggede + іменник | deggede + іменник | |
| den/det deggete + іменник | deggete + іменник | |||