Bokmålsordboka
brå
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| brå | brått | brå | brå |
| bråe | bråe | ||
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| bråere | bråest | bråeste |
Походження
norrønt bráðr ‘hissig, hastig’Значення та вживання
- rask (2, 1), plutselig
Приклад
- gjøre en brå bevegelse;
- en brå død
- brukt som adverb
- bli brått syk;
- oppsigelsen kom brått på