Bokmålsordboka
breste 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å breste | brester | bresta | har bresta | brest! |
| brestet | har brestet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bresta + іменник | bresta + іменник | den/det bresta + іменник | bresta + іменник | brestende |
| brestet + іменник | brestet + іменник | den/det brestede + іменник | brestede + іменник | |
| den/det brestete + іменник | brestete + іменник | |||
Походження
norrønt bresta ‘få til å briste’Значення та вживання
- lage eller få brist i
Приклад
- breste et ribbein
- få melk til å skille seg og danne ostestoff og myse;jamfør breste (1
Приклад
- breste melk