Bokmålsordboka
vrimle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vrimle | vrimler | vrimla | har vrimla | vriml!vrimle! |
| vrimlet | har vrimlet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vrimla + іменник | vrimla + іменник | den/det vrimla + іменник | vrimla + іменник | vrimlende |
| vrimlet + іменник | vrimlet + іменник | den/det vrimlede + іменник | vrimlede + іменник | |
| den/det vrimlete + іменник | vrimlete + іменник | |||
Походження
fra lavtyskЗначення та вживання
bevege seg, finnes i store mengder, kry, yre
Приклад
- folk vrimlet inn og ut av butikkene;
- vrimle av trykkfeil;
- det vrimlet av maneter i vannet