Bokmålsordboka
vralte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vralte | vralter | vralta | har vralta | vralt! |
| vraltet | har vraltet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vralta + іменник | vralta + іменник | den/det vralta + іменник | vralta + іменник | vraltende |
| vraltet + іменник | vraltet + іменник | den/det vraltede + іменник | vraltede + іменник | |
| den/det vraltete + іменник | vraltete + іменник | |||
Походження
uvisst opphavЗначення та вживання
gå tungt og vaggende
Приклад
- vralte som en gås