Bokmålsordboka
vikar
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| en vikar | vikaren | vikarer | vikarene |
Походження
latin vicarius ‘som trer i stedet for’Значення та вживання
person som midlertidig tar over en stilling, et embete for en annen
Приклад
- ferievikar;
- skaffe, holde vikar;
- ha vikar i siste time