Bokmålsordboka
vibrere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vibrere | vibrerer | vibrerte | har vibrert | vibrer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vibrert + іменник | vibrert + іменник | den/det vibrerte + іменник | vibrerte + іменник | vibrerende |
Походження
latin vibrareЗначення та вживання
svinge fram og tilbake i små dirrende bevegelser, dirre, skjelve
Приклад
- telefontrådene vibrerte i kulden;
- kjenne hvordan nervene vibrerer