Bokmålsordboka
versere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å versere | verserer | verserte | har versert | verser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| versert + іменник | versert + іменник | den/det verserte + іменник | verserte + іменник | verserende |
Походження
latin versari ‘vende seg’, av vertere ‘vende’Значення та вживання
- være i omløp
Приклад
- det verserer mange historier om ham;
- det verserer så mange rykter
- i jus:
Приклад
- saken verserer i retten – er oppe til behandling