Bokmålsordboka
verge 4
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å verge | verger | verga | har verga | verg! |
| verget | har verget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| verga + іменник | verga + іменник | den/det verga + іменник | verga + іменник | vergende |
| verget + іменник | verget + іменник | den/det vergede + іменник | vergede + іменник | |
| den/det vergete + іменник | vergete + іменник | |||