Bokmålsordboka
verge 3
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å verge | verger | verga | har verga | verg! |
| verget | har verget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| verga + іменник | verga + іменник | den/det verga + іменник | verga + іменник | vergende |
| verget + іменник | verget + іменник | den/det vergede + іменник | vergede + іменник | |
| den/det vergete + іменник | vergete + іменник | |||
Походження
norrønt verjaЗначення та вживання
forsvare mot angrep;
verne mot noe farlig eller uønsket
Приклад
- verge landet;
- gutten verget seg mot slagene;
- verge beitedyr mot ørn;
- de verger sine egne interesser;
- de har alltid verget seg og sine