Bokmålsordboka
vedde
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vedde | vedder | vedda | har vedda | vedd! |
| veddet | har veddet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vedda + іменник | vedda + іменник | den/det vedda + іменник | vedda + іменник | veddende |
| veddet + іменник | veddet + іменник | den/det veddede + іменник | veddede + іменник | |
| den/det veddete + іменник | veddete + іменник | |||
Походження
norrønt veðjaЗначення та вживання
gjøre veddemål;
satse (penger eller lignende)
Приклад
- vedde med noen om noe;
- skal vi vedde?
- han veddet 100 kr på at de tok feil;
- vedde ti mot en;
- jeg vedder på at jeg har rett