Bokmålsordboka
varsle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å varsle | varsler | varsla | har varsla | varsl!varsle! |
| varslet | har varslet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| varsla + іменник | varsla + іменник | den/det varsla + іменник | varsla + іменник | varslende |
| varslet + іменник | varslet + іменник | den/det varslede + іменник | varslede + іменник | |
| den/det varslete + іменник | varslete + іменник | |||
Походження
av varselЗначення та вживання
- informere om fare, lovbrudd eller lignende;
Приклад
- varsle politiet;
- de varsler med lyssignal;
- hun varslet om mobbing;
- det ble varslet om glatte veier;
- hunden varsler
- gi beskjed om noe som skal skje
Приклад
- varsle streik;
- butikken varsler at de skal stenge;
- det er varslet kuling
- være tegn på;
Приклад
- uglens skrik varsler ulykke