Bokmålsordboka
uvanlig
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| uvanlig | uvanlig | uvanlige | uvanlige |
Значення та вживання
- ikke vanlig, sjelden, underlig
Приклад
- et uvanlig syn;
- en uvanlig klesdrakt
- som adverb, brukt forsterkende:
Приклад
- uvanlig stor, vakker